Проект Конституції покликаний здійснити “системне оновлення конституційного регулювання суспільних відносин” . Елементами такого оновлення мають стати, зокрема, посилення конституційних гарантій прав і свобод людини та громадянина; удосконалення конституційного формату поділу влади та системи стримування і противаг; забезпечення принципу цілісності державної влади; конституційне закріплення нових форм безпосередньої демократії; перегляд існуючої територіальної організації влади в Україні; усунення присутніх в Основному Законі смислових неугодженостей.

Ст. 128 Проекту вказує, що Прем’єр (уповноважений політичної партії, яка за підсумками виборів до Палати депутатів отримала найбільшу кількість депутатських мандатів) зобов’язаний сформувати та внести у двадцятиденний строк на розгляд Палати депутатів пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України разом із Програмою його діяльності. Уряд, що заручився в такий спосіб довірою Парламенту, вважатиметься легітимним і зможе приступити до виконання своїх повноважень. Парламентська інвеститура Уряду обумовлюватиме логіку його парламентської відповідальності: невідповідність (як і неефективність) дій Уряду визначеним у Програмі умовам спричинятиме постановку в Палаті депутатів питання про відповідальність Кабінету Міністрів України.

Застосування такого парламентського способу формування Уряду дозволить утворити сильну, стабільну виконавчу владу, спроможну до ефективного співробітництва із представницьким органом. Уявляється, що саме така модель організації виконавчої влади відповідає завданню утвердження в національній державно-правовій практиці змішаної форми правління в умовах незавершеності розвитку парламентаризму.